ПОЛЕТІТИ, ЛЕЧУ́, ТИ́Ш,
Полетіти, лечу́, ти́ш, гл. Полетѣть. Полетів голуб та й сів у житі. Мет. 107.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 282.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОЛЕЧКО, КА, →← ПОЛЕСТАТИСЯ, ТАЮСЯ, ЄШСЯ,